Українське зерно для країни висхідного сонця: „НІБУЛОН” демонструє якість

15 листопада 2012
Джерело: Прес-центр
Старший журналіст газети "Японські сільськогосподарські новини" Масару Ямада відвідав перевантажувальний термінал філії "Переяславська", проявляючи пильний інтерес до українського сільського господарства з боку Японії.

Засоби масової інформації в Японії є одними з найрозвиненіших у світі: країна посідає перше місце за тиражем щотижневих газет та ступенем їх поширення - 1 примірник на тисячу осіб. Також Японія входить до десятки провідних країн за кількістю друкованих видань (насамперед, книг і журналів) на одну особу. Незважаючи на поширеність телебачення, основним джерелом інформації для японців залишаються газети. Є серед них і вузькопрофесійні, в тому числі – аграрні. Близько 80% громадян читають пресу. Де ще можна знайти країну, у якій видається щоденна газета «Японські сільськогосподарські новини», котра виходить7 днів на тиждень тиражем 360 тисяч примірників? Більшість її читачів – фермери, підприємства переробної промисловості, урядові агенції. Власником газети є Спілка сільськогосподарських кооперативів Японії.

Старший журналіст газети «Японські сільськогосподарські новини», віце-президент спілки аграрних журналістів Японії (складової Міжнародної спілки аграрних журналістів) Масару Ямада приїхав на оглядини до України. Це перший візит сільськогосподарського журналіста з Японії не лише до нашої країни, але й на терени колишнього СРСР. Головна причина, що змусила його летіти через половину світу, – пильний інтерес до українського сільського господарства з боку Японії. Країна з обмеженими природними ресурсами вимушена імпортувати велику кількість продовольства, в тому числі – зернові культури. Японці вже давно не ходять у кімоно і не обмежують свій раціон рисом і рибою, хоча останні і є традиційною їжею. Сучасні японці хочуть м’яса і молока, а ресурсу для кормової бази - немає. Фураж завозять з усього світу, а в цьому році завезли і першу партію української кукурудзи – понад 500 тис. тонн. От Масару Ямада і хотів на власні очі побачити та розказати японцям у серії статей, як вирощуються, збираються і транспортуються зернові в нашій країні. Й про свій візит проінформувати Міжнародну спілку аграрних журналістів.

Найбільш яскраво і доступно досягти бажаного можна на зерновому перевантажувальному терміналі неподалік від столиці – філії «Переяславська» ТОВ СП «НІБУЛОН». Примружені очі японського колеги почали збільшуватися ще на під’їзді до об’єкта, коли він побачив «батарею» сріблястих циліндрів, які верхівками торкались до неба, та нескінченний ланцюжок потужних вантажівок, вщерть заповнених золотистою кукурудзою. Сезон збирання кукурудзи саме в розпалі, а куди ж і везти урожай, як не до найсучаснішого елеватора в окрузі? Тому перевантажувальний термінал на дніпровських берегах, один із 22 аналогічних об’єктів компанії, працює цілодобово, приймаючи, переробляючи зерно, яке потім завантажується на несамохідні судна власного флоту та прямує до моря. Японському гостю докладно показали, як приймають і зберігають зерно, дозволили піднятися на верхівку силосу, аби він міг насолодитися видноколом та оцінити масштаби елеваторного комплексу.

Особливу зацікавленість у нього викликала контрольна лабораторія. Пан Ямада має докторську ступінь у галузі сільськогосподарської комунікації – є у Японії і така спеціальність, але він не настільки фахівець у сільському господарстві, як, скажімо, професійні імпортери зерна. Тим більше, що сільське господарство Японії доволі специфічне і на наше не схоже. Проте як спеціаліст з міжнародних аграрних новин, він побував і в Європі, і в Америці, тому може порівнювати. Було помітно, що обладнання і можливості «нібулонівської» лабораторії справили на японського журналіста яскраве враження.

Захоплення викликав і високий професіоналізм працівників. Адже не лише в Японії знають, що найсучасніші аналізатори з комп’ютерами ні на що не здатні без освіченого і досвідченого персоналу. Тому він особливо цікавився освітою і кваліфікацією людей, котрі обслуговують лабораторний комплекс. Масару Ямада не приховував здивування, коли виявилося, що тендітна дівчина, котра демонструвала йому можливості устаткування, має якісну вузькопрофільну вищу освіту. Він бо не знав, що у «НІБУЛОНі» не бояться довіряти справу молодим, і схожа зовні на старшокурсницю-відмінницю завідуюча лабораторією Олена Гулько у свої 27 років вже досвідчений інженер-технолог з переробки зерна. Вона отримала ґрунтовні знання в Одеській національній академії харчових технологій. Крім того, кожного року увесь персонал компанії проходить підвищення кваліфікації, опановуючи останні досягнення науки і техніки у царині сільського господарства і, зокрема, переробки зернових.

Пильна увага до аграрних ринків світу викликана особливостями аграрного виробництва країни Сходу сонця, що зумовлені її географічним розташуванням та кліматом. Сільськогосподарські угіддя Японії складають 13% її території – близько 6 млн га, проте посівна площа суттєво більша, бо в деяких районах країни вирощують 2-3 урожаї на рік. Більше половини цих угідь — заливні поля, які використовуються для рисівництва. Рис в Японії вирощують вимушено: більшість сільськогосподарських земель знаходяться в зонах, де річна сума опадів стабільно сягає позначки 2000 мм, а є місцини, де цей показник доходить до 3000-5000 мм. Для порівняння: в Києві за рік випадає 620 мм опадів, то ж можете уявити, які в Японії зливи.

Японії притаманне інтенсивне сільське господарство, оскільки сільгоспугіддя переважно малі – 1-2 га. Вони обробляються багатьма фермерами, як правило без застосування великої сільськогосподарської техніки, з використанням природних або хімічних добрив. Оскільки в країні не вистачає рівнинних земель, багато угідь розташовані на терасах на схилах гір, що також ускладнює використання техніки.

На наше запитання щодо того, звідки імпортує Японія зернові, гість розповів, що попри непрості відносини, що складались віками з великим континентальним сусідом, імпорт з Китаю складає близько 20%. Ще 10% завозять зі США, а на «решту» шукають в інших країнах. Цього року перша партія кукурудзи прийшла і з України.

Взагалі на території Японії ГМО-культури не заборонені, й хоч сама країна їх не вирощує, контролю на митниці за цим показником немає. Саме тому пан Ямада так захоплювався надсучасною лабораторією на терміналі «НІБУЛОНа», яка має можливість визначати крім іншого вміст ГМО у зернових: у випадку імпорту знатимеш, що купуєш. Наш гість крім диктофонного запису англійського перекладу особливо важливі моменти занотовував до свого записничка. Цей запис став другим після занотування технології і приладів, за допомогою яких проводиться експертиза привезеного на продаж зерна. Слід зауважити, що весь імпорт сільгосппродукції спрямовується Японією або на безпосереднє харчування людей, або на виготовлення комбікормів для тваринництва. Тому країна вважає неможливим використовувати дефіцитні у світі і високовартісні продовольчі сільгоспкультури на біоетанол, хоча майже третина японського імпорту припадає саме на енергоносії.

Екскурсія територією термінала відверто захоплювала нашого гостя. Він щиросердно зізнався, що не очікував побачити такої величі, детальної обрахованості розташування і функціонування об’єктів і повсюдної абсолютної чистоти. Він дуже уважно роздивлявся, як саме висипається кукурудза з машин і які потужні пилососи всмоктують пил, щоб він не потрапив у довкілля. Гість пояснив, що бачив такі елеватори в інших країнах (хоча з толерантності не назвав, у яких саме), де довкілля було засипане лушпинням від кукурудзи, що спричиняло неабияких незручностей навколишній громаді і екології. Відтак інформація про те, що до зведення елеваторних комплексів українська екологічна інспекція висуває дуже жорсткі вимоги і «НІБУЛОН» є прикладом дотримання цих вимог, цілком задовольнила пана Масару. Він також занотував і це до свого записничка.

Саме зараз під завантаженням на терміналі було одне з 28 несамохідних «НІБУЛОНівських» суден, які, як з’ясував журналіст, не є просто знаряддям для транспортування зерна, а - справжнім елеватором на воді об’ємом 4,5 тис. тонн кожна. Він також хотів побачити один із «чудо-буксирів» компанії, однак судно на той час виконувало завдання на рейді, тому довелося задовольнитися детальною розповіддю про історію створення унікальної флотилії та її можливості.

При тому, що Японія є однією з найтехнологічнішіх країн світу і швидкість будівництва за умов стовідсоткової якості відіграє тут визначальну роль, темпи будівництва елеватора у Переяславі відверто вразили журналіста. Він побачив фото урочистої церемонії закладання фундаменту 12 квітня 2012 року і урочистого введення об’єкта в експлуатацію 26 липня 2012 року за участю Прем’єр-міністра України Миколи Азарова і численних поважних гостей й сфотографував їх, бо на слово в це мало хто повірить. Він уважно вислухав розповідь директора філії Артема Новохатька про етапи зведення елеватора і його цілодобову роботу й залишився надзвичайно задоволеним. Він запитав, чи не боїться керівництво компанії призначати на такі відповідальні посади молодих фахівців, і отримав відповідь, що генеральний директор «НІБУЛОНа» Олексій Вадатурський з часів заснування компанії, понад 20 років тому, робить ставку на досвідчених професіоналів, яких вважає за краще виховувати в компанії.

Перед тим, як потрапити на термінал, пан Масару дорогою уважно вивчав змістовний альбом про компанію «НІБУЛОН» та її інвестиційний проект англійською мовою. Тому вирішив не розпитувати про діяльність компанії, проте не втримався і таки спитав про візитівку нашої країни – перевантажувальний термінал у Миколаєві. Розповіддю залишився відверто вражений і надзвичайно дякував Артемові за подарунок – фото українського красеня-термінала у рамці.

Наш гість пообіцяв, що усі свої надзвичайні враження від термінала і компанії «НІБУЛОН» в цілому він детально викладе на сторінках свого видання і примірники японською надішле до України. А текст перекладе англійською і відправить нам та до інформаційного центру Міжнародної спілки аграрних журналістів (IFAJ).

Візит Масару Ямада – лише перша ластівка, яка, як відомо, весни не робить. Проте гостинність і досягнення українців його приємно вразили, тому невдовзі, сподіваємося, нам варто очікувати цілого «десанту» аграрних журналістів, котрі захочуть більше розповісти співвітчизникам про нашу країну, її аграрний та експортний потенціал. Прикро, але навіть пан Ямада, людина освічена і культурна, зізнався, що до візиту в Україну, вона асоціювалася у нього виключно з Чорнобилем і жирними чорноземами, які ми не здатні належно використовувати. Настав час руйнувати стереотипи, розширювати обрії нашого експорту і співпраці з найвіддаленішими країнами світу. Японія – один зі світових економічних лідерів, і варто поборотися за її увагу, тим більше, що ми маємо, що запропонувати.

Автор - Олесь Євтєєв, газета "Агропрофі".

Прочитали: [2067]
Останні новини
17 травня 2019
Вже 10 років поспіль перевантажувальний термінал компанії «НІБУЛОН», як провідне підприємство аграрної галузі в Україні, за організації «Agritel International» відвідують виробники сільськогосподарської продукції Франції.
15 травня 2019
Перевантажувальний термінал для перевалки зернових та олійних культур у Миколаєві та суднобудівно-судноремонтний завод «НІБУЛОН» відвідали студенти 2 та 3 курсу факультету технології виробництва і переробки продукції тваринництва, стандартизації та біотехнології Миколаївського національного аграрного університету.
Вгору