Розмови з НІБУЛОНівцями про їхній шлях у компанії, незалежно від посади, завжди підтверджують думку, що наша кар’єра і те, якою вона може бути, в наших руках. А ще мотивують: бути кращими, подивитись на свою роботу під іншим кутом зору, згадати, чому ми обрали саме цю професію і за що її любимо. Сподіваємось, що історія Олександра Нечепуренка так само надихне і вас.
Олександр працює в компанії понад 10 років. За цей час змінив кілька посад: починав транспортувальником на філії «Золотоніська», півтора роки працював апаратником оброблення зерна, п’ять років – змінним майстром. У 2021 році Олександра підвищили до головного механіка філії «Золотоніська». Від початку цього року, після змін у структурі департаменту по роботі елеваторів на регіональному рівні та групування елеваторів, він обіймає посаду механіка вже трьох філій – «Золотоніської», «Переяславської» та «Вітове», що входять до «Черкаської» групи. Окрім професійного розвитку, працюючи в «НІБУЛОНі», Олександр здобув ще й вищу освіту за спеціальністю «Машинобудування» та отримав кваліфікацію «Інженер-механік».
Ось як Олександр згадує ці десять років у компанії:
«У «НІБУЛОНі» працював (і досі працює) мій хороший знайомий Олександр Тараненко. Я запитав у нього, чи є в компанії вакансії, і попросив передати мої контакти у відділ кадрів. Марних надій не плекав: з роботою тоді було скрутно скрізь. Проте минув тиждень – і мені зателефонували. Так почався мій шлях у «НІБУЛОНі» з транспортувальника. Я відповідав за навантаження машин і вагонів зерном, налаштуванням маршрутів зерна. За кілька місяців був переведений на апаратника оброблення зерна, тобто сушку збіжжя.
Далі був змінний майстер – це вже зовсім інший рівень роботи й відповідальності. Контролюєш не лише себе, а й всю команду, яка заступає на зміну. А це до 10 працівників! Плюс відповідаєш за прийом, відвантаження, правильний розподіл напрямків зернових культур. Це робота, що потребує знань специфіки роботи філії, організаційних навичок, уважності.
Коли головний інженер запропонував мені посаду головного механіка філії, я погодився! Був знайомий з усіма процесами на філії, хотів рости вище і відчував в собі внутрішні сили для цього. Та й взагалі мені було цікаво спробувати щось нове. На цій посаді я відповідаю за ремонт обладнання, контроль правильної експлуатації обладнання слюсарями, трактористами, водіями, зварювальниками. Проводжу інструктажі з техніки безпеки, техогляд і ремонт машин, заміну запчастин. Це далеко неповний список моїх обов’язків, але думаю, що загальну картину всі зрозуміють.
Від початку року я продовжую працювати в цьому ж напрямі, тільки тепер зона моєї відповідальності розширилась на ще дві філії. З одного боку, зміни наче й незначні, з іншого – треба навчитись по-новому організовувати весь процес роботи, співробітників, тримати у фокусі одразу три об’єкти. Мобільність, зосередженість, увага до деталей, уміння скоординувати та правильно розподілити навантаження команди – мабуть, це основні якості, якими треба володіти або виробити в собі. Не знаю, які ще зміни чекають на мене в майбутньому, проте впевнений, що всі вони будуть на краще і я із задоволенням їх прийму!»
Та найбільше надихає не стільки кар’єрний шлях Олександра, скільки його ставлення до роботи та запал, із яким він про неї розповідає:
«Чим мені подобається моя робота?.. Знаєте, до «НІБУЛОНу» я вже працював на різних заводах, підприємствах. Але коли прийшов на філію, зрозумів, що тут зовсім інші процеси, організація роботи, масштаби. І все це мені було цікаво! Від кожної посади я брав щось корисне, нове, набирався досвіду. От скажімо, треба було мені підмінити старшого майстра. А він працює з документообігом. Раніше я вмів тільки файли роздрукувати – більшого мені для роботи й не треба було. А тут довелось вивчити нашу внутрішню систему. Закривати документи, проводити групування, тендери, заводити рахунки. Знаю, що ця робота не для всіх. А мені – до душі! Я почав всьому вчитися. За натурою я педант. Для мене важливо, щоб усе було чітко, точно, правильно, щоб комар носа не підточив. Тому якщо я чогось не знаю, хочу розібратись. Не тому, що це потрібно для роботи, а тому що хочу навчитись новому!»
Щасливі працювати в команді професіоналів, які обирають не просто фах, а спосіб життя.
Раніше у рубриці «Моя подорож» ми розповідали про історію Олександра Антоненка, керуючого відділенням філії «Переяславська».
