Ефективна аграрна політика – це запорука успіху у сільському господарстві. У минулому році галузь показала високі результати, завдяки чому економіка України має відносно хороші макроекономічні показники – зростання ВВП, зменшення інфляційних процесів. Ми досягли рекордного за усю історію незалежності України урожаю, високих показників експорту олії та зернових. Однак зараз аграрії знову мають “головний біль”, проблеми, які ставлять під загрозу реалізацію українського “аграрного прориву”. “Найбільш ризикованими і тому надзвичайно дискусійними на сьогодні є питання, пов’язані із законом “Про ринок земель” та іншими законодавчими ініціативами, а саме: законопроектами “Про сільське господарство” і “Про продовольчу безпеку”, – такі думки висловив на конференції “Агроресурси 2012” президент Української аграрної конфедерації Леонід Козаченко. “Якщо говорити про шляхи подальшого розвитку сільгоспвиробництва, його державної підтримки, обмеження власності землі для тих чи інших груп сільгоспвиробників, то у першу чергу потрібно розібратися із понятійним апаратом і визначити, кого і за якими критеріями ми відносимо до малих, середніх та великих підприємств, а кого називаємо агрхолдингами. Тільки у відповідності до чіткого визначення цих термінів, можна прописувати у законодавстві, кого з них варто підтримувати, а хто виживатиме у ринковому середовищі самостійно, кого обмежувати з метою вирішення соціальних проблем, дотацій, проблем конкурентоспроможності та наповнення бюджету. Якщо робити ці речі поспіхом, то можна серйозно нашкодити не тільки галузі, але й Державі”, – вважає президент УАК. При цьому Л.Козаченко додав, що у міжнародних фінансових інституціях зараз на розгляді кредити для агрохолдингів на суму близько 400 млн. доларів. “Ризики, що пов’язані із прийняттям закону “Про ринок земель”, можуть призупинити подальше кредитування, що створить негативний імідж державі”, – говорить він. Друге, що непокоїть широку аграрну громадськість – це розробка закону “Про сільське господарство”, який передбачає жорстке регулювання державою сівозмін у рослинництві. Відповідно до його проекту, територію України планують поділити на 6 природно-кліматичних зон, у яких держава має визначити структуру сівозмін і щільність поголів’я худоби на конкретних земельних масивах. За невиконання цих нормативів закон передбачатиме жорстке покарання. “Я маю пересторогу, чи не поверне такий закон економіку України до такої собі однобокої “планової моделі по-українськи” – безжалісної у вимогах до виробників та безпорадної у субсидуванні сільського господарства. У радянські часи, до речі, директиви щодо АПК мали більшу лояльність щодо сівозмін і контролю за ними”, – застеріг Л.Козаченко. Також він додав, що наразі готується Закон “Про продовольчу безпеку”, який має усі шанси принести загрози і небезпеки виробникам продовольства, якщо передбачатиме регулювання у “ручному” режимі цін на продовольчі товари. “Ми повинні ще сумлінніше працювати над аграрною політикою Держави, аби продовжити позитивну динаміку, яку показало сільське господарство у останні роки”, – підсумував у своєму виступі президент УАК.