Завершуючи цикл статей про жінок у чоловічих професіях, ми хочемо поділитись історією Любові, яка є яскравим прикладом того, як завдяки рішучості, наполегливості та прагненню до розвитку можна подолати бар’єри і стереотипи, що існують у традиційно чоловічих професіях.
Від лаборанта до старшого майстра
Любов починала свій шлях, навчаючись спочатку у Інституті харчових технологій, а потім отримавши диплом Одеської державної академії харчових технологій. Її кар’єра почалась з роботи в лабораторії як техніка-лаборанта. Захоплення якістю продукції та прагнення дізнаватися більше допомогли Любові поступово піднятися кар’єрними сходами. Вона стала змінним майстром, і хоча директор підприємства, на якому працювала Любов, намагався відмовити її від цієї посади, вона твердо вирішила стояти на своєму і проявила себе якнайкраще.
Проте шлях до успіху не був легким. Колеги-чоловіки, керівництво та навіть сама система не завжди були готові прийняти жінку в ролі керівника технічних процесів. Любові довелося доводити свою компетентність, братися за найскладніші завдання, опановувати нові навички та працювати нарівні з чоловіками.
Коли в регіоні відкрилася філія «Решетилівська», Любов побачила реальний шанс випробувати свої можливості та реалізувати амбіції. Вона згадує: «Коли в нашому регіоні збудували перший потужний автоматизований елеватор, то мені, звичайно, захотілося спробувати свої можливості та сили там».
На «НІБУЛОН» Любов прийшла у 2007 році одразу змінним майстром. Пропрацювавши чотири роки, у 2011 році отримала пропозицію обійняти посаду старшого майстра, яку Любов з радістю прийняла. Вона працювала на цій посаді до 2023 року, поступово вивчаючи всі аспекти технології та роботи з обладнанням. За цей час Любов здобула глибокі знання, які дозволяють їй впевнено підміняти колег на філії: «Робота вимагала від мене постійної адаптації, оскільки часто доводилося підміняти колег. Це не було легке завдання, але саме завдяки такому досвіду я навчилася швидко реагувати на різноманітні ситуації та вирішувати проблеми в умовах, коли потрібно діяти оперативно».
Чи важко жінці керувати чоловічим колективом?
«Навчитися можна всьому, якщо є бажання», – каже Любов. Вона зізнається, що спочатку було непросто: хтось сумнівався, чи впорається жінка, інші відверто дивувалися її рішенню працювати в «нежіночій» професії. Але підтримка команди та власна наполегливість дали результат.
«Головне – знайти підхід до кожного працівника, пояснити, чому важливо виконувати роботу якісно. Якщо команда бачить у тобі не просто керівника, а людину, яка розуміє процеси, працює разом із ними, поважає їхню працю – гендерні питання відходять на другий план», – ділиться вона.
«Мої колеги – професіонали своєї справи, у яких я маю можливість додатково чомусь навчитися, отримати нові знання, підвищити свої професійні навички», – додає Любов.
Порада жінкам, які мріють про «нежіночі» професії
Любов упевнена: якщо жінка хоче працювати у сфері, яку традиційно вважають чоловічою, вона має вірити в себе. «Не бійтеся пробувати, не зупиняйтеся перед першими труднощами. Дійте, навчайтеся, ставте перед собою цілі – і все вийде!» – каже вона.
Історія Любові – не просто особистий успіх, а й приклад того, як компанія «НІБУЛОН» створює рівні можливості для всіх працівників, незалежно від статі. Тут цінується професіоналізм, ініціатива та бажання розвиватися. «НІБУЛОН» не лише підтримує гендерну рівність, а й надає можливості для навчання та професійного зростання. Любов змогла отримати додаткову освіту, здобути навички, які допомагають їй працювати ще ефективніше. Її приклад доводить: там, де є бажання, наполегливість і любов до своєї справи, немає місця стереотипам.
Читайте також історії інженера-енергетика філії «Хортиця» Олени Доронцової та Ольги Нужненко й Олени Іванець – апаратниць оброблення зерна на філії «Кременчуцька».
