Решетилівський вісник6 квітня 2007 року, №27-28Під Сухорабівкою знову мирно трактори гудуть…Ми вже не раз писали про те, що в ході земельної реформи жителям Сухорабівки, Березняків, Підка геть не поталанило. ПОСП “Сухорабівське”, створене на базі колишнього КСП ім. Щорса, наказало довго жити. Опустіли сараї тваринницьких ферм. Не завжди вчасно оброблялася земля. Основним засобом для виживання місцевих людей стало домашнє господарство.Щоб прогодувати надвірну живність, тамтешній люд, окрім добування кормів з городів та припсільських лук, здійснював у їх пошуках своєрідні “кавалерійські рейди”. Маючи на обійстях чимало коней, сухорабівці масово виїжджали на кукурудзяні поля, щоб підібрати втрачені зношеними комбайнами качани. “Глибина рейдів” сягала аж до райцентру. А про автомобілізованих і мотоциклізованих збирачів нічого й говорити. Справним вважався той господар, який за сезон назбирував не менше півсотні лантухів качанів.У 2005 році начебто з’явився промінчик надії – у вигляді нового орендаря з Полтави. ПП “Псьол” взялося орендувати присухорабівські землі. Але і у “Псла” з господарюванням на землі не ладилося. У 2006 році, аж до глибокої осені значна частина земель не оброблялася, зарплатня була найнижчою в районі. За оренду землі розраховувалися не повністю. А тут ще й термін реєстрації договорів оренди у липні закінчився.Тим часом припсільськими, далеко не найродючішими, землями зацікавилися дві надпотужні сільськогосподарські компанії. Спочатку ТОВ “Полтавський агрокомплекс” (про нього писалося у двох попередніх номерах нашої газети) заявив про своє бажання спорудити там свої “курятники” та інші об’єкти. А восени минулого року, після закінчення строку реєстрації договорів оренди між ПП “Псьол” та землепайовласниками, на оренду вийшло ТОВ СП “Нібулон”, яке збудувало в селі Жовтневому потужний сучасний елеватор. “Нібулон” запропонував власникам земельних паїв віддати йому в оренду їхню землю.Виділення земельних ділянок “Полтавському агрокомплексу” пройшло, в основному тихо-мирно. Що й не дивно, адже то землі запасу сільської ради.А от щодо оренди земельних паїв виникла конкуренція між “Нібулоном” та “Пслом”.На зборах землемайновласників, які відбулися 15 вересня, керівництво “Псла” пообіцяло належним чином оформити договори оренди і навести лад у господарстві, а представники “Нібулону” розповіли про своє бачення орендних відносин.Після цього почалася як агітація, так і контрагітація. Зокрема, по селах було розклеєно листівки, у яких “Нібулон”, який є вітчизняним сільгосптоваровиробником і зернотрейдером, називався мало не іноземним загарбником.Потім були ще одні велелюдні збори, на яких виступив сам гендиректор “Нібулону” Олексій Вадатурський.Врешті-решт більшість сухорабівців (крім тих, хто забажав стати одноосібниками) підписала договори з “Нібулоном”.”Псьол” же, найнявши трактори “на стороні”, почав пізно восени обробляти поля, чому масово чинили супротив жителі Сухорабівки. І таки умудрився обробити майже всі грунти, та ще й посіяв дещицю ріпаку (який, до речі, майже повністю загинув). А ще “Псьол” подав позов до суду з проханням визнати дійсними раніше укладені ним договори.Поки судова справа вивчалася та розглядалася, настав час весняної сівби-2007. “Нібулон” завіз у Сухорабівку техніку й почав обробляти поля. А “Псьол” десь найняв охорону, яка почала зупиняти трактори. Між місцевими жителями та приїжджими охоронцями виникали сутички. Жертв і руйнувань, на щастя, не було.22 березня представники “Нібулону” і “Псла” сіли за стіл переговорів у приміщення Сухорабівської сільської ради. Після їх завершення найняті охоронці зникли з села. А “нібулонівська” техніка продовжила мирно обробляти та засівати землю. “Псьол” забрав свою позовну заяву з Решетилівського районного суду.Коментар юристаПро те, чим закінчилося “нібулонівсько-псільські” переговори, а також про юридичне підґрунтя конфлікту редакція цікавилася у спеціаліста відділу земельних ресурсів Олександра Умарова. Він поінформував таке:- Коли у 2005 році ПП “Псьол” виявило бажання взяти в оренду присухорабівські землі, ми у відділу пояснили директору Галині Вєсєловій, що договори оренди землі згідно діючого законодавства та нормативних актів повинні бути типовими. Мати при собі, як невід’ємну частину пакет відповідних документів. Зокрема, технічну документацію, виготовлену інститутом землеустрою, до державних актів про право приватної власності на землю. Вищезгадані договори повинні пройти державну реєстрацію у відділенні державного земельного кадастру. Але керівництво “Псла” пішло іншим шляхом. Договори оренди, укладені на 5 років, були не типовими. Не мали при собі відповідного набору документів. Не узгоджувалися з нами. Керівники “Псла” заявили Сухорабівському сільському голові В.Гавриленку, що, мовляв, Умаров дозволив зареєструвати їх у сільраді строком на один рік, чого насправді не було. До речі, сільська рада дійсно має право реєструвати такі договори на річний, але не більший строк. Бо більш тривала реєстрація – то вже прерогатива ДЗК (де жодного договору оренди без відповідного документального супроводу та сплати за реєстрацію не зареєструють).Як би там не було, але навіть оті сумнівні з багатьох точок зору договори оренди втратили свою чинність з 26 липня 2006 року (коли закінчився річний термін реєстрації сільрадою). Після чого про свої наміри стати орендарем, окрім “Псла”, заявив і “Нібулон”. Про те, що “Псьол” не має права обробляти землі, право на оренду яких втратив, працівники відділу не раз офіційно попереджали його керманичів. Але нас не слухали, заявляючи, що землю на 5 років в оренду взяли і доведуть це через суд.”Нібулон” тим часом уклав з сухорабівціми типові договори оренди, зобов’язавшись при цьому платити орендну плату у розмірі 2% від оціночної її вартості, а не 1,5%, як більшість тутешніх орендарів. Виготовили до державних актів орендодавців технічну документацію, попрацювали над виготовленням інших необхідних документів. Зареєстрували договори у відділенні Державного земельного кадастру. Усі роботи були здійснені за рахунок підприємства. Тобто “Нібулон” мав уже право працювати на орендованій землі.Але “каменем спотикання” став судовий позов “Псла” щодо легітимності укладених ним договорів оренди. Бо ж до вирішення справи по суті питання “зависло в повітрі”. Тепер і отой “камінь” прибрано з присухорабівського поля. Після проведених у Сухорабівці переговорів “Нібулон” погодився при наданні відповідних документів компенсувати затрати, понесені на осінній обробіток землі тим, хто обробіток незаконно здійснював. А “Псьол” забрав свій позов з Решетилівського районного суду. А що їм іще залишалося робити?…Що ж нині діється на присухорабівських полях? Це вдалося побачити на власні осі та дізнатися із розповіді директора філії „Сухорабівська” “Нібулон” Володимира Короваєва.Короваєв Володимир Іванович. Народився у 1968 році у Марківському районі Луганської області. Закінчив сільськогосподарський технікум за спеціальністю агрономія та заочно економічний факультет сільськогосподарського інституту. Працював у сільськогосподарському виробництві різноробочим, слюсарем, агрономом-овочівником, бригадиром тракторної і комплексної бригад, економістом по праці, головним економістом сільгосппідприємства.Свій трудовий стаж у “Нібулоні” розпочав з посади обліковця-агронома у Старобільській філії сільгосппідприємства, що на Луганщині. До приїзду в Сухорабівку працював начальником мехзагону – заступником директора Старобільської філії “Нібулону”. Одружений, має сина і доньку.А розповів Володимир Іванович, зокрема, про таке.Про кадрову та технічну політику “Нібулону” у сухорабівській філії, котра орендує нині близько півтори тисячі гектарів землі…Окрім Володимира Короваєва працювати в Сухорабівку прибув агроном із однієї з філій “Нібулона”, що на Миколаївщині, – Яків Пінчук. Та ще два трактористи з Старобільська, які у дві зміни обслуговують імпортний трактор “Фаворит” , що працює в пересувному механізованому загоні підприємства. Бо робота на цій вельми дорогій техніці потребує спеціальної підготовки, а тому довіряти її навіть досвідченому, але не підготовленому механізатору, несерйозно.На решті ж тракторів, а це передані із Старобільської філії Сухорабівській два Т-150 і три новеньких, закуплених “Нібулоном” спеціально для Сухорабівки МТЗ-90 (модернізований варіант МТЗ-82), трудяться місцеві механізатори. Окрім того, для сівби ранніх зернових закуплено нові зернові сівалки. У майбутньому для оснащення Сухорабівської філії керівництво “Нібулону” планує закупити сучасні сівалки для точного висіву соняшнику та кукурудзи, нові збиральні комбайни. Серед тих, хто обслуговує посівну кампанію, теж місцеві люди. Як і головний інженер-механік Володимир Дмитренко.Вирішується питання про заповнення місцевими людьми вакансій економічного та бухгалтерського характеру, водіїв, механізаторів та працівників інших професій.Словом, кадри підбираються в основному з місцевих жителів. Хоча охорону техніки, зерна і т.т., і т.п. найнято на Луганщині. І, як про те гласить “буква закону”, зареєстровано у місцевому відділу РВ УМВС….Що, скільки і чим сіятимуть…У нинішньому році на землях Сухорабівської філії “Нібулону” заплановано посіяти ячменю – 185 га, соняшнику – 325 га, кукурудзи – 598 га, тримати під чистим паром – 343 га. Чому така значна площа відведена під пар? А тому, що це неякісно оброблені, або взагалі необроблені ґрунти. Висівати в таку землю дороге насіння – великий ризик. Хай краще “погуляє”, сил для майбутнього засіву набереться. Адже в “Нібулоні” взяли за правило засівати ниви високоякісним насінням високоврожайних гібридів і сортів високих репродукцій. Що недешево коштує, але дає відчутну віддачу. Насіння зернових колосових вирощують на власних полях, закуповуючи еліту найперспективніших для тієї чи іншої зони сортів, а посівний матеріал кукурудзи і соняшника – у фірм, які мають беззаперечний авторитет на вітчизняному та світовому ринку. Адже високий урожай і, головне, висока якість вирощеного – це правило для “Нібулона”.Для отримання нормального врожаю у ґрунт вносять достатню кількість добрив. Щоб знищити бур’яни, застосовують ґрунтові, а при потребі й страхові гербіциди.Про майнові паї сухорабівцівЩодо майна позиція “Нібулону” така. Техніку, що лишилася іще після колгоспу ім. Щорса, не орендуватимуть. Краще купити сучасну. А от викупити у майновласників будинок механізатора, майстерню, критий ангар, склад, майданчик для зберігання техніки, деякі інші об’єкти не проти. Але документів на всі ті споруди поки що не вдалося знайти.Коли ми поверталися з Сухорабівки, по обидва боки асфальтівки працювали трактори. Боронували, культивували, сіяли. Зупинилися біля одного з агрегатів. Знайомимося з механізатором. Володимир Олійник свого часу працював у ПСП “Сухорабівське” на важких тракторах, комбайні “Дон-1500”. Коли господарство занепало, змушений був працювати за фахом на господаря аж у Малому Бакаї. А тепер повернувся трудитися в рідне село. З’їздив у Старобільськ, прийняв там трактора Т-150 1995 року випуску, але в гарному стані, на якому й працює.На даний час у Сухорабівській філії “Нібулону”…В.БОНДАРЕНКО. Володимир КороваєвСухорабівці Павло Григоренко і Василь Тищенко нині мають роботу на сівбі ярини. На задньому плані „безпаспортний” майданчик для зберігання техніки.Сергій Циганов, який працює на тракторі „Фаворит”, приїхав з Старобільська на допомогу сухорабівцям.Володимир Олійник