Влада продовжує переформатовувати агропромисловий бізнес під себе. Одні вже повністю «лягли» під неї, комусь вдалося переуступити чвертку своїх активів, у когось вициганили половину. Дехто ще пручається… Власне, АПК — це єдиний сектор економіки, допоки ніким із великих доконечно не узурпований. Можливо, через те, що робота у ньому впродовж кількох поколінь вважалася непрестижною, а над селянами здебільшого глузували.   Нинішня ж влада присягається АПК уквітчати-дезодорувати. Щоправда, у специфічний спосіб. Певні особи намагаються спрямувати в єдине річище доходи від монополізації експорту зерна, соняшникової олії, завтрашнього продажу державних (нічийних) земель, одноосібно присмоктатися до спиртового крана. Дивись, за одну каденцію можна стати найбагатшим чоловіком у Європі. При найбідніших селянах порівняно з тим же зарубіжжям…   Компанія «Нібулон» за 20 років своєї діяльності не те що під когось не «лягала» — вона ні перед ким навіть не прогиналася. Над нею ніколи не тріпотів стяг будь-чиєї політичної сили. І кожного, хто опиняється біля керівного керма, це, мабуть, дратує найбільше. Прийшлу владу вертикально інтегроване сільськогосподарське підприємство зацікавило передусім тим, що воно організувало повний виробничий і логістичний цикл «поле—лінійні елеватори—перевантажувальний термінал». Тобто «повний фарш» для експорту. Тому й спокуса заволодіти флагманом надміру велика і неприхована.   Після невдачі ідеологічно-виховних методів впливу влада нацькувала на компанію фіскальні органи. Але що ті могли нашкребти у підприємства, яке намагається вести чистий бізнес у брудній від корупції країні? 2008 року податкова міліція вже фабрикувала проти «Нібулона» кримінальну справу за нібито незаконне відкриття валютних рахунків за кордоном на підставі сфальсифікованих оперативниками матеріалів. Суд визнав факт фальсифікації, а прокуратура… винних не знайшла. Слідчий податкової міліції М., котрий виніс завідомо незаконну постанову, працює й донині.   Слідом за податківцями до дискредитації та умертвіння «Нібулона» підключилися правоохоронні органи та спецслужба. І тепер керівникові компанії Олексію Вадатурському, Герою України, котрий за свій вік з нуля вибудував успішний бізнес, не завдяки, а всупереч підтримці з боку держави, СБУ «шиє»… підривну діяльність і заводить контррозвідувальні справи.   Одні пов’язують початок війни чинної влади проти сільськогосподарського підприємства «Нібулон» (ТОВ СП «Нібулон») із пожежею 24 липня 2010 року у робочому кабінеті Олексія Опанасовича. Є дві версії цієї НП: невстановлені палії і несправна електромережа. І хоча займання вдалося локалізувати, ремонтувати довелося весь офіс.   Другі схильні вважати, що всі шишки полетіли на ТОВ після того, як 16 вересня 2010 року компанію відвідав міністр аграрної політики та продовольства. Після його візиту на зерновому ринкові поповзли чутки про номінацію «Нібулона» на титул державного зерноекспортера. Компанію буквально «забомбили» дзвінками після того, як на одній із прес-конференцій депутат Інна Богословська заявила, що державі треба було би подарувати 25%, а то й більшу частку у статутному капіталі. Отоді заговорили і про зміну власника компанії…   Наївні вірили, що державі таки потрібна ота частка, а думаючі розцінили це як заздалегідь сплановану спробу недружнього поглинання «Нібулона» під приводом нібито захисту продовольчої безпеки країни.   Покаранням за непоступливість став дискримінаційний розподіл експортних зернових квот, за яким ТОВ не перепало й тонни. І хоча 30 березня 2011 року Миколаївський окружний адміністративний суд за позовом компанії визнав такі дії чинної влади протиправними і постановив скасувати рішення Державної інспекції з контролю якості сільськогосподарської продукції та МінАП, за яким безпідставно не була підтверджена спроможність «Нібулона», флагмана українського експорту (!), експортувати пшеницю та кукурудзу, поїзд уже пішов. Точніше, судна із зерном у трюмах привілейованих щасливчиків.   Треті як команду «фас» розцінюють заключні слова одного з віце-прем’єрів у розмові з Олексієм Вадатурським. Власне, останній сам напросився на зустріч із урядовцем. Причому прийшов не впорожні, а з чималим альбомом, у якому зафіксовані етапи реалізації масштабного інвестиційного проекту з відродження Дніпра та Південного Бугу як судноплавних транспортних артерій України.   «Не треба мені твій альбом! Я про тебе більше знаю, аніж ти сам про себе. Твоя діяльність завдає Україні економічної шкоди», — резюмував віце-прем’єр. «Чим? Тим, що я споруджую сучасні елеваторні термінали, загальна ємкість яких сьогодні в Україні менша 30 млн. тонн? Але ж ми націлюємося у найближчі роки на врожай 60—80 млн. тонн! Тим, що я залучаю іноземні кредити і замовляю спорудження буксирів і барж на Миколаївському заводі «Океан», забезпечуючи роботою 15-тисячну армію суднобудівників та будівельників, котрі з українського металу виготовляють плавзасоби та вивершують найсучасніші елеватори, транспортні термінали? І цей проект зміцнить економіку семи регіонів. Чи ви вважаєте, що Україна завиграшки може підібрати на дорозі півмільярда доларів інвестиційних коштів?»   «Твоя провина в тому, що ти розбудовуєш інфраструктуру на вивіз зерна з України» (до слова, ця фраза стане крилатою серед чиновників. — В.Ч.). — «Але ж Україна — експортоорієнтована держава! І наша місія — шляхом вільного експорту годувати зголоднілий світ. А за рахунок здешевлення експортної логістики найвіддаленіше агроформування зможе вигідно спродати за кордон лишки збіжжя». — «Ми тобою ще займемося…»   Подейкують, мігранти із парламентської опозиції, аби вислужитися, навушничали, що Олексій Вадатурський нібито «відстебнув» на президентську кампанію Юлії Тимошенко 270 млн. грн. Така фінансова щедрість бізнесмена також могла автоматично перемістити його прізвище у список «чужих».   Як на мій кріпацький розум, він міг би за значно меншу суму давно вже стати депутатом Верховної Ради. Не уточнюватиму, у списках якої саме політичної сили. Принаймні не БЮТ, оскільки і за попереднього уряду його батожили вздовж і впоперек. Чого вартий, приміром, чиновницький «полон» судна Preventer. Через свавілля керівництва Миколаївського морського торгового порту та Мінтрансзв’язку балкеру п’ять місяців перешкоджали пристати до причалу ТОВ СП «Нібулон». У результаті протиправних дій компанія втратила 120 млн. грн.   А так звані тушки, котрі за попередньої влади активно «розчленовували» вітчизняний морський господарський комплекс, донесли до президента та його оточення плітки про «купівлю» Вадатурським звання Героя України за 250 тис. дол. Я іще зрозумів би юнацький максималізм, бажання замолоду хизуватися зірочкою на грудях. А так сивий чоловік, котрого на Заході за все зроблене в Україні стрічають як Героя капіталізму, виклепав власне життя самотужки. Хіба що під щасливою селянською зіркою на небі…   Не без участі згадуваних перебіжчиків та корумпованих функціонерів під надуманим приводом підготовки до рейдерського захоплення державного порту було організовано справжню атаку на Антимонопольний комітет України, який став на захист економічної конкуренції у морській галузі та на зерновому ринку і виявив грубі порушення антимонопольного законодавства з боку Міністерства транспорту та зв’язку, Миколаївського морського порту та його капітана.   Власне, перелічені версії — лише припущення. Натомість доведеним фактом, який має на меті повністю стриножити діяльність «Нібулона», є порушена СБУ кримінальна справа нібито за фактом закінченого замаху на привласнення чужого майна у великих розмірах службовими особами ТОВ. Якщо простіше, йдеться про начебто незаконне відшкодування ПДВ, чим влада протягом довгих років докоряє усім зернотрейдерам.   У «Нібулона» — 4124 постачальники зерна. Хтось із цих контрагентів працює у першому ешелоні, хтось — у другій ланці поставки, треті, приміром, скуповуючи у фермерів по дві-десять тонн збіжжя, формують 25-тонну партію на потужний КамАЗ…   Ніде правди діти, до цієї когорти посередників затісуються паршиві вівці — фірмочки-контори з ознаками фіктивності. Вони — іржа аграрного бізнесу, осередки готівкових розрахунків, від яких потерпають як аграрії, так і зернотрейдери. Безумовно, боротися зі злісними порушниками чинного законодавства треба всім миром. Податківці, через три роки (!!!) замість тридцяти календарних днів за законодавством, виявляючи у довгому ланцюжку відносин підозрілий суб’єкт підприємницької діяльності (СПД), починають рухатися у зворотному напрямку — до кінцевого покупця. Мета одна: всі угоди між останнім і нечистою на руку фірмою визнати фіктивними, а отже, будь-що не відшкодовувати експортерові ПДВ з бюджету.   Причому податковий інспектор оформляє на підозрілий СПД лише, увага, акт: без санкцій за його фінансові порушення (!), без будь-яких коригувань податкових зобов’язань, змін у звітності. Навіть утішає зловмисника: ти не переживай! Тобі ніщо не загрожує. Податківці у відносинах з експортерами оперують дефініцією «вигодонабувач» або «набувач податкової вигоди». За нею крайнє — СП «Нібулон», от нехай і захищається у суді.   Якщо, скажімо, товарообіг між «Нібулоном» і компанією N становить 1000 грн., а N з іншими вторгував 5000 грн. і з цієї суми «конвертував» у готівку 20 грн., то податкові органи знімають із «Нібулона» сплачену на рахунок у N тисячу гривень. Виходить, кандьор сповна розсьорбує лише набувач податкової вигоди.   Улітку 2008 року до Миколаївського офісу ТОВ СП «Нібулон» завітав Олексій С., 1989 року народження, із бажанням співпрацювати. Представився засновником, директором та головним бухгалтером ТОВ «С.». Співробітники відділу з торгівлі зерном, до слова, випускниці-відмінниці одного з престижних вишів, у присутності громадянина С. встановили його особу, звірили його паспортні дані, перевірили реєстраційні документи з податкової та статистичної служб. При ньому ж зробили завірені копії оригінальних документів, які С. скріпив принесеною печаткою і власноруч розписався.   А те, що працівники «Нібулона» зробили далі, можна розцінити навіть як перевищення ними службових повноважень. Вони зачитали майбутньому партнерові низку статей Кримінального кодексу, під які можуть підпадати дії недбалих постачальників. Пояснили письмово, під чим Олексій С. власноруч підписався. Лише після цих формальностей СП уклало із ним договір про торговельно-закупівельну діяльність.   На підставі цього договору ТОВ «С.» упродовж серпня-вересня 2008 року поставило «Нібулону» сільгосппродукції на загальну суму 867222 грн. 54 коп. Олексій С. транспортував зерно для «Нібулона» на сертифіковані зернові склади, у тому числі на Миколаївський і Новополтавський комбінати хлібопродуктів.   ТОВ «Нібулон» подало до фіскальних органів податкову декларацію, в якій задекларувало до відшкодування із державного бюджету ПДВ на суму 144 537 грн. 09 коп. за придбані у ТОВ «С.» пшеницю, ячмінь і ріпак на загальну суму 867 222 грн. 54 коп. Після двох місяців співпраці стежки-доріжки обох компаній розійшлися з незалежних від них причин.   Пізніше працівники «Нібулона» довідалися, що ТОВ «С.» вчасно не здало податкової декларації. Дізнались із запізненням, оскільки податкова порушила встановлені законом строки проведення перевірки.   2 грудня 2008 року генеральний директор Олексій Вадатурський у зверненні до учасників зернового ринку, розміщеному на сайті компанії, публічно закликав легалізувати зерновий ринок, всіляко протидіяти тінізації аграрного сектора економіки (мовою оригіналу): «…поскольку наше предприятие серьезно занимается развитием своего бизнеса, мы испытываем внимание к себе со стороны органов власти, правоохранительных, налоговых и других контролирующих органов. Мы постоянно подвергаемся различным проверкам, ощущаем постоянное недоверие со стороны этих органов. Существуют попытки неправомерного возбуждения уголовных дел против наших сотрудников.   Нас обвиняют в содействии работе фирм с признаками «фиктивности». Нередко руководители этих фирм, понимая, что с нами непрозрачно работать нельзя, приспосабливаются работать с «фиктивными» фирмами во втором-третьем звеньях цепочки поставщиков… Об этих негативных проявлениях мною неоднократно сообщалось самым высшим руководителям ГНА Украины и ГНА в Николаевской области. Это я буду делать и впредь».   Далі — список штрафників із дев’яти компаній (ТОВ «Дилен», ТОВ «Атлант Лайт», ТОВ «АгроВікторія», ТОВ «Макош», ПП «Монте Негро», ТОВ «Тритон ЛТД», ФГ «Сана», ТОВ «Агро-Колос Плюс»), серед яких — і ТОВ «С.» Олексія С. Аби убезпечитися від несумлінних партнерів, «Нібулон» посилив вимоги до документів для укладання договорів поставки зернових та олійних культур, розширив їх перелік як для юридичних, так і для фізичних осіб.   І хоч куди Герой України писав, хоч до кого звертався, жодних запобіжних заходів до несумлінних підприємців не вжили. Либонь, таке «прикриття» було вигідно комусь, тільки не «Нібулону».   «Мы все должны убедиться, что сельхозпроизводитель реализовал товар и оформил надлежащие документы. Не делая этого и допуская в цепочке поставщиков теневые схемы, в которых участвуют фирмы-банкроты, фирмы, у которых отменена государственная регистрация или она отсутствует по юридическому адресу, мы тем самым вызываем недоверие друг к другу. Мы должны общими усилиями очиститься от тех предприятий, которые будоражат зерновой рынок. Проявите в этом деле принципиальность, честность и порядочность».   5 травня 2009 року керівник «Нібулона» освіжив на інтернет-порталі «чорний список» постачальників. З-поміж 19 компаній знову надибуємо на вже знайоме підприємство «С.». І хоча перелік цих підприємств надали податківці, Олексій Вадатурський вважає, що список був би коротшим, якби фіскальні органи вжили усіх заходів, передбачених чинним законодавством України, з попередження, недопущення, вчасного виявлення та припинення діяльності фіктивних підприємств. «Несмотря на то, что налоговым органам известно о деятельности таких фирм, меры к ним принимаются лишь спустя пять-шесть месяцев. И во многом по причине именно такого несвоевременного реагирования органов налоговой службы по обнаружению фиктивных схем и принятию эффективных мер по их недопущению количество предприятий-„однодневок“ увеличивается», — резюмував Олексій Вадатурський.   Гадаєте, місцеві податківці зраділи, знайшовши в особі великого бюджетоутворюючого підприємства Миколаєва партнера у боротьбі з «підпільниками-Кіндратами» в аграрній сфері? Чиновники спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Миколаєві (СДПІ по роботі з ВПП) провели невиїзну документальну перевірку звітних декларацій з ПДВ за вересень-жовтень 2008 року щодо дотримання ТОВ СП «Нібулон» вимог податкового законодавства з ПДВ. І в акті від 12 лютого 2009 року зазначили, зокрема, що сума бюджетного відшкодування ПДВ у розмірі 144 537,09 грн., сформована за результатами господарських операцій з ТОВ «С.», «Нібулоном» заявлена нібито неправомірно і тому виплаті, на думку податкової, не підлягає. З огляду на непрозору діяльність ТОВ «С.».   Такий доволі легковажний вердикт