2 лютого 2011 р. у Верховній Раді України був зареєстрований черговий законопроект про внесення змін у Закон України «Про державну підтримку сільського господарства України» (реєстраційний № 8053, надалі – проект Закону № 8053). Автори законопроекту – народні депутати Віталій БОРТ (ПР), Марина ПЕРЕСТЕНКО (КПУ), Сергій ТЕРЕЩУК (Народна партія) і Іван СИДЕЛЬНИК (Всеукраїнське об’єднання «Батьківщина»). 15 лютого 2011 р. на засіданні Комітету з питань аграрної політики та земельних відносин Верховної Ради України, у якому взяв участь і генеральний директор ТОВ СП «НІБУЛОН», Герой України Олексій ВАДАТУРСЬКИЙ, зазначений законопроект був розглянутий і більшістю голосів повернутий на доопрацювання як неприйнятний та такий, що суперечить Конституції та чинним законам України. Утім, навіть не дочекавшись, поки вщухнуть пристрасті щодо проекту Закону № 8053 і він буде доопрацьований, вже 25 лютого 2011 р. у Верховній Раді України народними депутатами України Інною БОГОСЛОВСЬКОЮ (ПР), і знов-таки Мариною ПЕРЕСТЕНКО (КПУ) та Іваном СИДЕЛЬНИКОМ (Всеукраїнське об’єднання «Батьківщина») зареєстровано проект Закону України Про внесення змін до Закону України «Про зерно та ринок зерна в Україні» (щодо експорту зерна за зовнішньоекономічними договорами (контрактами)) (реєстраційний № 8163). При цьому текст законопроекту № 8163 на офіційному веб-сайті Верховної Ради України з’явився лише у понеділок 28 лютого, що відразу вказувало на його утаємничений зміст. Проектом Закону № 8163 передбачається, що „…Експорт зерна за зовнішньоекономічними договорами (контрактами)здійснюється сільськогосподарськими товаровиробниками зерна, у обсягах власного виробництва, іншими суб’єктами господарювання, які діють на ринку зерна, в обсягах передбачених договорами (контрактами) з сільськогосподарськими товаровиробниками на вирощування зернових культур, що здійснили авансові платежі в обсязі не меншому ніж 50 відсотків ціни відповідної продукції, що склалася на біржовому ринку України, на термін не менший вегетаційного періоду вирощування відповідної сільськогосподарської культури, та Державним оператором із забезпечення експорту зерна”. Відповідно до проекту Закону № 8163 „державний оператор із забезпечення експорту зерна” має бути державним підприємством або господарським товариством, у статутному капіталі якого частка держави становить не менше 25 % , та яке визначене на конкурсних засадах Кабінетом Міністрів України. Стосовно 2011 року дозволяється „… як виняток, суб’єктам господарювання, які діють на ринку зерна, зараховувати в обсяги експорту, обсяги озимих зернових культур, авансові платежі по яким здійснені не пізніше ніж у 15-ти денний термін з дня набуття чинності цього Закону”. Законопроект № 8163 запроваджує такий вид договору, як договір на вирощування, який не передбачений чинним законодавством. Крім того, законопроект № 8163 вводить поняття «Державний оператор із забезпечення експорту зерна» незважаючи на те, що пункт 5 частини першої статті 1 Закону України «Про зерно та ринок зерна» вже містить визначення «Державний агент із забезпечення експорту та імпорту зерна і продуктів його переробки – державне підприємство або господарське товариство, частка держави в статутному фонді якого становить не менше 75 відсотків, яке визначене на конкурсних засадах Кабінетом Міністрів України на реалізацію міжнародних договорів із забезпечення експорту та імпорту зерна і продуктів його переробки». При цьому законопроект № 8163 не розмежовує функцій, які мають виконувати Державний оператор із забезпечення експорту зерна і Державний агент із забезпечення експорту та імпорту зерна і продуктів його переробки, що призводитиме до невиправданого дублювання і нормативної невизначеності у правовому регулюванні зовнішньоекономічних операцій із зерном. У пояснювальній записці до законопроекту міститься наступне обґрунтування: «для запровадження на внутрішньому ринку здорового конкурентного середовища, пропонується визначати державного оператора експорту зерна на конкурсних засадах та дозволити здійснювати експортні операції іншим учасникам зернового ринку, але за умови їх фінансової участі у формуванні майбутнього врожаю». Але ж створення державного оператора з можливостями, яких не мають інші експортери, вже не відповідає принципам здорової конкуренції. Фактично проектом Закону № 8163 до суб’єкту господарювання, який легально діє на ринку зерна та одним із видів діяльності якого є закупівля на внутрішньому ринку за національну валюту та експорт зерна, встановлюються додаткові жорсткі дискримінаційні вимоги та покладаються значні додаткові ризики: 1. Обтяження легальної усталеної бізнесової та фінансової діяльності фактичним примусом укладати із сільськогосподарськими товаровиробниками так звані „договори на вирощування” зернових культур. 2. Безальтернативний примус фактично ще до початку сівби здійснити за „договорами на вирощування” передоплату у розмірі не менше половини вартості зерна гіпотетичному партнерові-безпосередньому виробнику, на господарську діяльність якого вони не мають ніякого впливу та щодо якого перед посівною невідомо чи він насправді посіє саме цю культуру (чи матиме цей виробник необхідну для цього решту коштів та/чи засобів, насіння т. ін.), та чи він насправді здійснить поставку саме цього зерна (на вже вирощене зерно може бути накладено арешт, наприклад, за рішенням суду через податкові чи інші борги і т. ін.). 3. Експортеру фактично безальтернативно нав’язується порядок і схема розрахунків, використання у якості цінового індикатора при авансовій сплаті за так званим „договором на вирощування” так званого „біржового ринку України”, якого фактично не існує, у т.ч. через створення урядом України монопольного утворення – державної Аграрної біржі. При такому навантаженні обов’язками та ризиками незалежного суб’єкта зернового ринку – претендента на експорт зерна, ніяких подібних вимог до „державного оператора із забезпечення експорту зерна”, який за проектом Закону може бути на ¾ недержавним господарським товариством, не висувається. Отже, зазначеним проектом Закону № 8163 здійснюється дискримінація суб’єктів зернового ринку, що не є „сільськогосподарськими товаровиробниками” та/або „державним оператором із забезпечення експорту зерна”, створюються неприйнятні та нестерпні умови для здійснення ними звичайної легальної господарської діяльності, що передбачена класом 51 Національного Класифікатора видів економічної діяльності України, як, зокрема, оптова торгівля та експорт сільськогосподарської продукції, що здійснюються у тому числі власниками складів за власний рахунок (п. 51.2-51.7 КВЕД). Про здорову конкуренцію тут не йде й мови! За таких умов положення цього проекту Закону № 8163 не відповідають нормам законодавства України та міжнародного права, а саме: 1. Порушують законодавчі гарантії захисту конкуренції, закріпленні в статті 42 Конституції України. 2. Не відповідають Закону України „Про зерно та ринок зерна в Україні”, що встановлює, що ринок зерна ґрунтується на засадах вільної конкуренції, вільного вибору напрямів реалізації зерна та визначення цін. 3. Не відповідають Закону України „Про зовнішньоекономічну діяльність”, що не передбачає обмежень, що випливали б із необхідності придбання права здійснення експорту у залежності від форми і порядку розрахунків за товари і встановлює принципи свободи, юридичної рівності і недискримінації, рівного захисту інтересів всіх суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності (Стаття 2); рівне право всіх суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності здійснювати будь-які її види, незалежно від форм власності та інших ознак (Стаття 5). 4. Не відповідають вимогам Конвенції про торгівлю зерном 1995 року, до якої Україна приєдналась 6 липня 2010 року,а саме:сприяння розширенню міжнародної торгівлі зерном і забезпечення якомога вільнішого розвитку такої торгівлі, у тому числі усунення торгівельних бар`єрів (Стаття 1); здійснення угод про зерно на пільгових умовах таким чином, щоб не завдавати шкоди нормальній структурі виробництва й міжнародній комерційній торгівлі (Стаття 6). 5. Суперечать Закону України „Про державну підтримку сільського господарства України” у Статті 14, згідно з яким рішення органів центральної та місцевої влади щодо введення будь-яких адміністративних, кількісних або якісних обмежень на безперешкодне та вільне переміщення сільськогосподарської продукції по всій території України та на експортвважаються недійсними і не підлягають виконанню. Крім того, проект Закону № 8163 порушує норми Цивільного кодексу України (статті3, 627, 628, 712), яким не встановлено обмежень щодо строків та порядку проведення розрахунків за поставлений товар, та Господарському кодексу України (статті265, 382), яким не обмежено право сторін вільно визначати порядок та строки розрахунків. З урахуванням зазначених законодавчих нововведень, здійснення таких видів економічної діяльності, передбачених класом 51 Національного Класифікатора видів економічної діяльності України, як, зокрема, оптова торгівля та експорт зерна, що здійснюються у тому числі власниками складів за власний рахунок (п. 51.2-51.7 КВЕД), стане неможливим для суб’єктів господарювання, які в останні роки забезпечують 90 відсотків експорту зерна. По відношенню до останніх фактично буде мати місце прихована експропріація, що визначається Сеульською конвенцією 1985 року про заснування Багатостороннього агентства з гарантій інвестицій (пп. II п. „а” ст. 11) як будь-яка законодавча дія або адміністративна дія чи бездіяльність, що виходить від приймаючої держави, у результаті якої інвестор позбавляється права власності щодо свого капіталовкладення, контролю над ним або суттєвого доходу від такого капіталовкладення. * * * Слід зазначити, що незважаючи на те, що текст законопроекту № 8163 був оприлюднений на офіційному веб-сайті Верховної Ради України лише 28 лютого 2011 р. у другій половині робочого дня, не надавши часу для його вивчення учасниками ринку зерна та опрацювання експертами Головного науково-експертного управління Верховної Ради України і підготовки відповідного висновку і на сповіщення представників ринку та професійних громадських організацій, Комітет з питань агарної політики та земельних відносин поспіхом включив зазначений проект до порядку денного на 01.03.2011 та вже о 1400 фактично без обговорення ухвалив рішення про його схвалення в запропонованій авторами редакції. Такі дії окремих парламентаріїв вказують на надзвичайну непрозорість процедури прийняття законодавчих рішень з ключових для аграрного ринку питань і непередбачуваність державної політики в аграрній сфері, що може поставити під питання існування аграрного ринку як такого та агропромислового комплексу в цілому.
