Успіх компанії часто вимірюється цифрами, але його справжня сила – у людях, які здатні змінювати реальність навколо себе. Герої нашого сьогоднішнього матеріалу про нагороджених премією «Гордість «НІБУЛОНу»» працюють у різних стихіях: хтось керує складними процесами на елеваторі, хтось вибудовує довіру з фермерами під звуки канонади, а хтось підкорює примхливі води Дунаю. Попри різні посади, їх об’єднує спільна риса: вони не просто адаптуються до змін, а стають їхніми рушіями. Це історії про майстрів своєї справи, які доводять: для тих, хто їй відданий, не існує закритих горизонтів.
Микола Алексеєнко, керуючий філії «Новоодеська», що в Миколаївській області, був відзначений премією у номінації «Майстер результату» – за універсальний підхід і здатність продуктивно працювати в різних ролях, за відданість справі, ініціативність та вагомий внесок у спільний результат, за забезпечення високого рівня сервісу для партнерів і фермерів.
Микола прийшов у «НІБУЛОН» ще в 2011 році. Про його шлях від слюсаря-ремонтника до головного інженера філії ми розповідали восени 2023 року. Це історія, яка справді надихає і ми щиро радимо прочитати її!
А вже за кілька місяців після нашої розмови в кар’єрі Миколи стався новий стрибок. Наприкінці року він був призначений виконуючим обов’язки директора філії, а з квітня – керуючим відділення. Нова посада – це завжди нові обов’язки та новий рівень відповідальності, що потребує постійного контролю та організації процесів, які будуть забезпечувати ефективну та безпечну роботу елеватору, каже Микола:
«Через агресію росії «НІБУЛОН» втратив значні активи та можливість використовувати річки для перевезення продукції власним флотом. Компанія змінилась, переформатувалась, знайшла нові можливості для розвитку в таких умовах, аби працювати та бути конкурентоспроможною. «НІБУЛОН» завжди і нас навчає новому та спонукає розвиватись. Як керуючий елеватора я вже не просто організовую роботу філії, а повноцінно прораховую та відповідаю за бюджет підпорядкованого підрозділу, забезпечую організацію належного сервісу для наших клієнтів. Ми працюємо над впровадженням LEAN-технології у виробничих процесах, щоб прибрати зайві кроки, вдосконалити процеси, зменшити енерговитрати та людські ресурси на обробіток кожної тонни без втрати якості та швидкості».
Зараз на філії запущено пілотний проєкт з впровадження нової програми технологічного процесу SCADA із можливістю застосування штучного інтелекту, що дасть змогу автоматизувати технологічні процеси.
«Роботи дуже багато, вона різна і не завжди проста. Але компанія весь час мотивує розвиватись, отримувати нові знання, покращувати свої навички, що завжди допомагало долати труднощі та досягати необхідного результату, – каже Микола і додає: – А коли знаєш, що за плечима в тебе справжня команда, рухатись уперед та пізнавати щось нове завжди легше!»
Наша колега Тетяна Чернобаєва, старший регіональний фахівець департаменту з торгівлі, також працює на філії – «Тернівській», що в Запорізькій області. До повномасштабного вторгнення сюди з’їжджалися не лише місцеві, а й фермери з Харківської, Донецької, Дніпропетровської і навіть з Луганської області. Тетяна пригадує, що чергам з автомобілів не було видно кінця-краю. З 2022 року ситуація значно ускладнилась – і через заблоковану річкову навігацію, і обстріли та близькість до лінії фронту.
Тим не менше філія не просто продовжує працювати, а знаходить нові можливості, аби забезпечити заготівлю зерна із Запорізької, Дніпропетровської, Донецької областей. За стабільно високі результати в умовах роботи в зоні бойових дій Тетяна отримала відзнаку в номінації «Майстерність під ризиком».
Цікаво, що починала в «НІБУЛОНі» Тетяна не з напряму торгівлі, а як інспектор з кадрів: у 2019 році, під час будівництва «Тернівської», відповідала за підбір штату філії з нуля. Потім перейшла у відділ закупок, а згодом – до комерційного відділу департаменту з торгівлі. Перша освіта Тетяни – інженер з автоматизації технологічних процесів і виробництва. Також має диплом спеціаліста з бухгалтерського обліку та аудиту та диплом магістра Уманського університету за спеціальністю «Підприємство, торгівля та біржова діяльність». Таке поєднання досвіду та знань, а головне – бажання застосовувати їх, просто не могли не принести свої плоди в роботі в напрямі торгівлі.
«Мені дуже подобалось працювати з людьми. Але в торгівлі – ще цікавіше, – ділиться Тетяна. – Перші роки після відкриття філії були дуже насиченими, драйвовими! З 2022 року робота вже не така інтенсивна із усім зрозумілих причин. Часто фермери, навіть виростивши хороший урожай, просто не встигають його прибрати та передати на елеватор. Проте я вважаю, що це не привід опускати руки. Навпаки: ми налагоджуємо ділові зв’язки з новими постачальниками, розповідаємо про «НІБУЛОН», про переваги роботи з компанією. Усіх наших фермерів ми знаємо особисто. З появою Кабінету постачальника та введенням електронного документообігу співпраця спростилась та пришвидшилась. Але саме особисті зустрічі та спілкування допомагають налагодити міцні, довготривалі партнерські відносини. Тому й з новими, потенційними партнерами ми намагаємось зустрітись, поспілкуватись, дізнатись про їхній бізнес. І часто це дуже цікаві люди з власними історіями успіху, які надихають! Уже в подальшому електронний документообіг суттєво спрощує і пришвидшує всю роботу, але особистий контакт дуже важливий».
Олександр Вонсович, капітан буксира «Переяславський», – той, хто доставляє українське зерно світу.
Олександр прийшов у «НІБУЛОН» у 2019 році, маючи за плечима серйозний професійний досвід: із 18 років, як тільки отримав закордонний паспорт, влаштувався на практику і став ходити в море, ходив у рейси Середземним та Атлантичним морем. У Судноплавній компанії «НІБУЛОНу» Олександр починав як другий помічник капітана, стажером на буксирі «НІБУЛОН-4», а вже за два тижні перейшов на «НІБУЛОН-2» помічником капітана. Олександр так згадує той час:
«Я помітив нові буксири «НІБУЛОНу» на балці Трунтаєва і вирішив перейти з моря і шестимісячних контрактів у компанію. Працювати на буксирах може не кожен – там специфічне кермо. Але я спробував, у мене одразу почало виходити і я зрозумів, що це моє».
З початком повномасштабного вторгнення, коли «НІБУЛОН» став розвивати нові логістичні маршрути, Олександр розпочав працювати в Ізмаїлі на новозбудованій філії «Бессарабська», та возити зерно на Констанцу. У 2025 році працював капітаном буксира «Переяславський» у всіх його рейсах за кордон: Галац, Констанца, Русе, Лом, Прахово, Смедерево, Панчево – зробивши значний внесок у розширення кордонів водних перевезень «НІБУЛОНу» на Румунію, Болгарію та Сербію. За демонстрацію високої майстерності в управлінні баржево-буксирним складом на нових для компанії водних маршрутах європейської частини Дунаю він був нагороджений дипломом у номінації «Лідер в освоєнні Дунаю».
«Дунай має іншу специфіку: тут сильна течія, десь є вода, десь немає, тому не кожен може тут пройти, – розповідає Олександр і ділиться власним досвідом: – Я твердо вирішив стати моряком ще в п’ятому класі. Пройшов усі етапи – від кадета, матроса, потім був помічником і став капітаном у 30 років. Мені дуже подобається моя професія. Я знаю всі тонкощі, виходжу на місток, стаю за штурвал і одразу розумію, яка тут течія, як її обійти. Я впевнений у своїх силах і знаннях. Вода – це моя стихія, я відчуваю її. Море дало мені виховання, досвід, дисципліну, знання. І я дуже задоволений, що в молодому віці вже можу робити такі складні маневри, які під силу не кожному. Проте, незважаючи на великий досвід, кожен рейс – як новий урок, під час якого помічаєш нові деталі, відкладаєш їх у пам’яті. Впевненість у собі – це добре, але потрібно не забувати про уважність, враховувати багато нюансів, бо одна помилка може дорого коштувати».
Три різні професійні шляхи, але один спільний знаменник – небайдужість до роботи. Микола, Тетяна та Олександр демонструють, що «НІБУЛОН» – це не лише інноваційні технології чи потужний флот, а передусім характер. Характер, який дозволяє перетворювати виклики на можливості, а ризики – на нові маршрути для українського зерна. Пишаємося нашими колегами, які своєю майстерністю пишуть нову історію компанії та всієї країни.
Першу цьогорічну статтю із циклу «Гордість «НІБУЛОНу»» ви можете прочитати за цим посиланням.
