У грудні ми анонсували нову рубрику – «Гордість «НІБУЛОНу», у якій будемо розповідати про важливі здобутки наших колег та їхній внесок у розвиток компанії.
Перша історія – про колектив філії «Бессарабська», який був відзначений у номінації «Команда року» за високу самоорганізованість, вмотивованість та ініціативність під час розбудови термінала. У складних умовах сьогодення наймолодша філія «НІБУЛОНу», яку називають символом стійкості, забезпечує стабільність експорту компанії. Звичайно ж, запорукою цього є всі працівники «Бессарабської», які щодня самовіддано працюють, аби українське зерно продовжило годувати світ.
«Бессарабська» була зведена в місті Ізмаїл на річці Дунай після початку повномасштабного вторгнення рф у досить стислі строки і сьогодні є драйвером компанії. На кінець 2023 року через цей термінал було перевантажено понад 2 млн тонн збіжжя. В умовах війни, коли звичні експортні маршрути заблоковані, «Бессарабська» стала важливим транспортним хабом, через який збіжжя експортується у 25 країн світу.
За розбудову річкового термінала відповідав відділ будівництва та ремонтів під керівництвом Сергія Беседіна.
«У березні 2022 року ми отримали завдання – у максимально короткий термін відвести земельну ділянку та збудувати об’єкт. На земельних ділянках такої великої площі нові об’єкти ми ще не будували: зазвичай наші філії займають 10–12 га, в Ізмаїлі – 19 га. Територія була вкрай захаращена непрохідними чагарниками, фактично це були «джунглі». Робота ускладнювалась і тим, що жодна техніка пройти там не могла. Проте навіть за таких умов нам вдалося розчистити територію вручну всього за місяць. Відтак виконали планування території та підготовчі роботи. Особливістю будівництва в Ізмаїлі є непрості геологічні умови – високий рівень ґрунтових вод і динамічний рівень Дунаю (протягом року коливання можуть складати більше 2 м). Тому будувати стаціонарні причали було недоцільно. Замість цього придбали 2 понтони, що за допомогою спеціальних металевих кріплень зафіксовані на фундаментах і відіграють роль плавучих причалів, здатних підніматися й опускатися зі зміною рівня води. Усього на «Бессарабській» побудовано 40 будівель та споруд, зокрема під’їзна залізнична колія, металеві галереї, силоси, механізований склад, майданчики вивантаження на водний транспорт з берегоукріпленням, відбійними та швартовими пристроями тощо. Усі роботи з виготовлення металоконструкцій та їх монтажу були виконані працівниками нашого «Суднобудівно-судноремонтного заводу «НІБУЛОН», – розповідає Сергій Беседін.
Він додає, що за цим обсягом робіт стоїть велика команда спеціалістів: «Хочу подякувати співробітникам свого відділу та колегам із суміжних департаментів, кожен із який зробив свій вагомий внесок у розбудову філії. Це головний інженер проєкту Богдан Строганов, який займався видачею проєктної документації у виробництво та оперативною зміною конструктивних рішень. Начальник технологічного сектора Іван Рева – він розробив весь технологічний ланцюг приймання та вивантаження зернових та олійних культур, здійснював нагляд за монтажем технологічного обладнання. Тарас Шевченко – менеджер з будівництва, який займався відведенням земельної ділянки, присвоєнням адрес, погодженням проєктної документації, отриманням дозволу на будівництво та прийняттям об’єкта до експлуатації, наглядом за будівництвом. Головний фахівець служби головного енергетика Роман Бдюхін, що відповідав за отримання вихідних даних, приєднанням та підключенням об’єкта до інженерних мереж та комунікацій. Олена Єрмакова, яка займалась кошторисно-договірною роботою. Також подяка всьому департаменту взаємодії з органами влади та Михайлу Різаку за ефективну роботу щодо законодавчих ініціатив та підтримки інвестиційного проєкту з боку міністерств та Одеської ОВА, завдяки якій ми й отримали можливість звести «Бессарабську».
Про те, як налагоджувалась робота філії, формувався колектив та що мотивує НІБУЛОНівців не здаватись і продовжувати роботу, розповідає в.о. директора філії Захар Мєдвєдєв.
«У квітні 2022 року я приїхав в Ізмаїл з директором філії «Вознесенська» Романом Чумаченком, в.о. директора «Очаківської» Іваном Шутаком та техніками-лаборантами з ПТ в Миколаєві Яковом Архіповим і Олександром Панкєєвим. Це було звичайне відрядження. Нашим завданням було організувати та налагодити експорт із портів Ізмаїлу та Рені під керівництвом Сергія Калкутіна та Олексія Опанасовича, коли Миколаїв та річкові порти вже були заблоковані. Ми виконували різні роботи – від зачистки майданчиків для відвантаження в порту, контролю завантаження барж/суден до документального супроводу вантажів, які приходили в порт. А вже в травні нам повідомили, що компанія має намір звести власний перевантажувальний термінал в Ізмаїлі, одразу ж почались підготовчі роботи з будівництва.
Дуже чітко пам’ятаю момент, коли в червні, під час відвантаження нашої баржі на причалі Ізмаїльського порту, до мене звернувся Олексій Опанасович: «Ти ж знаєш, що ми будуємо термінал в Ізмаїлі. Ми вирішили призначити тебе в.о. директора». Для мене це було несподівано, але відповідь я дав миттєво, бо розумів, що мені довіряють, в для мене це багато значить», – згадує Захар.
На той час він працював у компанії вже 10 років. Починав змінним майстром філії «Градизьк», був інженер-лаборантом «Кам’янки-Дніпровської», начальником лабораторії «Вознесенської», а з 2018 року очолював «Козацьку», яка зараз тимчасово окупована.
«Уже в липні разом з відділом кадрів ми почали формувати штат. Було непросто: нове будівництво і невідомий регіон, нарешті війна, яка дуже впливала на життя й роботу. Починали з головних спеціалістів – це кістяк філії, саме вони відповідають за основні напрями роботи й життєдіяльність термінала. Майже всі – співробітники філій, які тимчасово не працюють через окупацію чи розташовані близько до ведення бойових дій. Це головний інженер Олександр Літвінов, головний енергетик Олександр Моцьо та заступник начальника лабораторії Анна Піскун з «Козацької». Начальник лабораторії Максим Кабанюк з «Хортиці». Головний механік Іван Шутак з «Очаківської». Старший майстер Анатолій Гринько та головний диспетчер Микола Мягченко з «Голопристанської». А також головний бухгалтер Світлана Фурсова з філії «Старобільська». Вони – досвідчені спеціалісти, які знають компанію, люблять свою роботу та віддані нашій спільній справі», – розповідає Захар.
На початку вересня у штаті вже було 23 постійні співробітники. Окрім них, були ще й відряджені працівники із інших філій, які також зробили свій внесок у будівництво та роботу філії «Бессарабська».
Захар згадує, що на початку йому як керівнику довелось докласти зусилля, щоб швидко налагодити ефективну роботу: «Ми всі були з різних регіонів, з різними, усталеними поглядами на життя й виробничі процеси. Але в той же час було цікаво – «притерти» всіх між собою, створити сильну команду. Для мене це був своєрідний виклик, який я сприйняв як нову можливість. Ми всі розуміли важливість Ізмаїльського терміналу. У нас була важлива мета – якомога швидше розпочати приймання і відвантаження зерна. Думаю, оце спільне бачення й згуртувало нас».
Перші тонни на «Бессарабській» почали відвантажувати у вересні. Філія розвивалась дуже активно. На сьогоднішній день побудовано вже три причали. Кількість працівників збільшилась з 23 до понад 100. Введено в експлуатацію автоматизовану лінію вивантаження з вагонів та побудовані додаткові ємності для прийняття зернової продукції із залізничного транспорту в період непогоди, що дуже важливо для Дунайського регіону, де відсутні ємності для зберігання і накопичення (а це суттєво погіршує вивантаження вагонів у регіоні). Завдяки новій лінії обсяги вивантаження на філії збільшено до 60 вагонів на добу. Було запроваджено сервіс електронної реєстрації автотранспорту, завдяки чому вдалось ліквідувати черги, пришвидшити час обробки автотранспорту та управляти потоками експорту в розрізі культур.
«Основа компанії, кожного її підрозділу це люди. Вони – запорука успіху. Тому я хочу подякувати всім колегам за роботу, за внутрішню силу й енергію. Без їхньої самовіддачі й відданості нам би не вдалось досягти такого швидкого розвитку. Багато хто мав змогу поїхати з країни, проте жоден цього не зробив. Це патріоти й України, і «НІБУЛОНу», які щодня роблять усе залежне, щоб у важкі часи працювала компанія, розвивалась Україна. Усі ми дуже хочемо, щоб війна закінчилась, щоб ми мали змогу повернутись додому, хоча в декого його вже просто фізично не існує. Саме це бажання працювати в сильній компанії у вільній мирній країні, віра в нашу перемогу щодня й мотивує нас не здаватись та йти вперед крок за кроком, незважаючи ні на що», – наголошує Захар Мєдвєдєв.
