А щоб підтримати економіку країни економним та екологічним засобом транспортування, інвестували у відродження річкового судноплавства та суднобудування, побудувавши 14 річкових портів. З початком повномасштабного вторгнення росії водна навігація країни заблокована, 9 річкових портів «НІБУЛОНу» припинили роботу, решта – знищені чи тимчасово окуповані. Аби «НІБУЛОН», як один із найбільших агроекспортерів України, залишався на світовому ринку та експортував зерно, Проєкт USAID «Економічна підтримка України» допоміг втілити альтернативне рішення. Під час війни це дозволило компанії продовжувати працювати, платити людям зарплату та робити свій внесок у світову продовольчу безпеку.Один із таких заблокованих річкових портів – філія «Зеленодольська», яка має потужності одночасного зберігання 76 000 тонн. Сюди, у село Мар’янське на межі Дніпропетровської та Херсонської областей, до війни фермери з навколишніх сіл звозили в цілому близько 200 тисяч тонн зерна щороку. Окрім того, що філія вимушено призупинила перевезення зерна баржами, після 6 червня, коли рф підірвала дамбу Каховського водосховища, річковий зерновий термінал опинився посеред пісків.З перших днів війни збіжжя, отримане від місцевих аграріїв, працівники «Зеленодольської», не маючи змоги переправляти баржами, вивозили машинами на найближчі філії. Серед нього було й зерно від фермерського господарства (ФГ) «Н-І-К» з Дніпропетровщини – одного із найдавніших партнерів «НІБУЛОНу».ФГ «Н-І-К» – сімейний бізнес, який на початку 2000-х років заснував Микола Порослий. Господарство, яке починалось із 50 га, сьогодні виросло до майже 500 га. Перші гектари Микола Валентинович брав в оренду – це були паї місцевих жителів, за власний кошт купив млин та сільгосптехніку, розширював співпрацю з пайовиками. Окрім вирощування пшениці, ячменю, соняшнику та кукурудзи, тут у господарстві мололи пшеницю та ячмінь на крупу в гуртових масштабах. У 2010 році, закінчивши навчання, до батька приєднався син Михайло. Приблизно в цей час розпочалась і співпраця з «НІБУЛОНом». Спочатку ФГ «Н-І-К» відвантажувало ріпак, пшеницю та ячмінь на філію «Козацька» та на перевантажувальний термінал у Миколаєві.«Після 2010 року почався активний ріст нашого бізнесу. Ми повністю змінили структуру управління, почали працювати лише безготівково. Cистемно працевлаштовуємо співробітників, кількість яких зараз становить 15 осіб. Повністю оновили парк техніки, закупили навісне причіпне обладнання та широкозахватну техніку, змінили технологію виробництва, почали впроваджувати сівбу з рідкими добривами. Маючи гарні врожаї та стабільні ціни на сировину, за три роки до війни оновили тракторний парк, замінили техніку, отримали кредити. Майже все збіжжя відвантажували на «НІБУЛОН». Пробували співпрацювати з іншими підприємствами, які розташовані до нас ближче, але вони були не дуже чесними. Тому ми вирішили, що краще обрати трохи довший шлях перевезення, але бути впевненими в порядності партнера», – розповідає Михайло Порослий.Згодом, із розвитком річкових філій та скороченням логістики, ФГ «Н-І-К» почало привозити вирощене зерно на філію «Хортиця» та «Зеленодольська». І саме на «Зеленодольську» відбулось останнє відвантаження – 23 лютого 2022 року.«Пам’ятаю перші дні війни, реакцію фермерів. Хтось вважав, що це все ненадовго, інші переживали, що не зможуть працювати. Ми не розгубились і діяли швидко. Встигли відвантажити на «Зеленодольську» майже всю пшеницю. Згодом продали соняшник. Звичайно були побоювання і відчуття невизначеності через блокаду портів. Що буде з експортом? Чи варто нам сіяти? Якщо так, то що саме?» – згадує Михайло.Продовжувати вивозити зерно на експорт «НІБУЛОНу» вдалося, перебудувавши логістичні маршрути й замінивши баржі на автомобілі та вагони. Це стало альтернативним рішенням, яке допоміг втілити в життя Проєкт USAID «Економічна підтримка України». Спеціально для «НІБУЛОНу» Проєкт USAID закупив 50 сучасних вагонів-хоперів. Кожен із них може перевозити до 70 тонн зерна. Зараз цими вагонами зерно із заблокованих річкових портів «НІБУЛОН» вивозить залізницею до портів Дунаю, потім перевантажує на баржі і везе до 25 країн світу.«Завдяки допомозі від Проєкту USAID ми створили альтернативний маршрут – з річкових портів возимо зерно вагонами до морських портів. Возити зерно автомобілями дуже дорого. В одну вантажівку можемо завантажити 20 тонн зерна. При цьому в один вагон – до 70 тонн. Оскільки ми отримали 50 вагонів, то сформували з них потяг. Якби ми продовжували вивозити зерно автомобілями, витрати компанії були б більшими, що позначилося б на закупівельній ціні, яку ми пропонуємо фермерам, або нам би довелося закрити термінали. Тож в умовах війни та спроб блокування росією роботи портів це суттєва допомога для нас як для агроекспортерів», – каже директор із взаємодії з органами влади «НІБУЛОНу» Михайло Різак. Від серпня, коли «НІБУЛОН» отримав перші вагони-хопери, ними уже перевезено майже 30 000 тонн українського зерна. Таким чином потяг з 50 вагонів уже десять разів проїхав різними маршрутами, доставляючи зерно з річкових портів до морських, подолавши шлях у 15 000 км. Так компанія забезпечує роботою близько 400 працівників річкових терміналів, продовжує працювати заради економіки країни, допомагати українським фермерам продавати зерно, яке далі йде для закордонних покупців, і разом із ними забезпечувати світову продовольчу безпеку.З новими вагонами від Проєкту USAID вагонний парк «НІБУЛОНу» складає 212 вагонів. Тож вагонний парк компанії зріс майже на 25%. Наступного року компанія продовжить співпрацювати з більше ніж 3000 фермерських господарств та планує експортувати від 200 до 300 тисяч тонн зерна щомісячно, що складає понад 7% від загального експорту.Тим часом фермер продовжує робити свою щоденну справу і вже посіяв озимину – ріпак та пшеницю під врожай 2024 року. Він теж зацікавлений, аби потужності «НІБУЛОНу» працювали, бо саме до нього він привозить свій врожай.«Ми вирощуємо зерно і працюємо з багатьма партнерами. У нас є працівники, яким потрібно виплачувати зарплати. Є пайовики, банки, перед якими є фінансові зобов’язання. Вирощування зерна та його продаж – це наш основний заробіток, з якого ми сплачуємо податки. Для фермерів важливо не тільки виростити зерно, а й бути впевненими, що нам буде кому його продати, що воно швидко дістанеться кінцевого споживача», – розповідає Михайло Порослий. Від початку повномасштабної війни росії проти України і до 15 листопада 2023 року Україна експортувала понад 90 мільйонів тонн зерна і наразі входить до п’ятірки світових експортерів зерна, роблячи під час повномасштабної війни свій внесок у світову продовольчу безпеку.Допомога агровиробникам та інфраструктурним компаніям є частиною Ініціативи стійкості сільського господарства в Україні, яку реалізовує Агентство США з міжнародного розвитку. Вона спрямована на те, щоб допомогти Україні збільшити потенціал для виробництва, зберігання, транспортування та експорту зерна.