За освітою Дмитро – лісник, єгер та тракторист, у компанію прийшов у 2020 році. Спочатку працював машиністом автомобілерозвантажувача філії «Вознесенська» в Миколаївській області, потім перейшов на посаду оператора диспетчерської руху та навантажувально-розвантажувальних робіт на автомобільному транспорті. З початком війни життя Дмитра повністю змінилось. Тепер щодня замість вантажних авто та барж із зерном – пікапи й танки. Замість родючих полів Миколаївщини – небезпечна земля Донеччини.«У день початку війни я був на роботі. Пам’ятаю, ми тоді вантажили баржу. Мені почали телефонувати знайомі, переповідати новини. Знаєте, до останнього не хотілось вірити, що росія наважиться на повномасштабну війну. Але я не з чуток знаю, що відбувалось на фронті з 2014 року. Тому, коли почув новини, то ні здивування, ні тим паче шоку не було. Прийшло свідоме рішення стати на захист України», – згадує Дмитро.«Оскільки я учасник АТО і маю досвід ведення бойових дій, то одразу отримав повістку, прийшов у військкомат, пройшов медкомісію, встав у чергу. Поки чекав розподілу, ще раз завітав до військкомату: дуже хотів потрапити за своєю військовою спеціальністю в ту, частину, де служив раніше. У 2015-2020 роках я входив до складу 10 арсеналу ЗСУ (Вознесенськ) як майстер оптичних та електронно-оптичних приладів. У 2016 році отримав звання старший солдат. Зараз я на ротації біля Слов’янська, служу в тій же частині, у підрозділі «Служба ракетно-артилерійського озброєння». Відповідаю за ремонт артилерії, обслуговую гармати танків: перевіряю їхній технічний стан, стежу, щоб машини виходили на бойове завдання у всеозброєнні та відмінному робочому стані. Нам потрібно, щоб якомога більше пострілів з першого разу вражали ворожу ціль. Настрій у нас із товаришами бойовий – в окупантів жодних шансів!»Дмитро каже, що поки не будує якихось конкретних планів на майбутнє:«Зараз моє головне завдання і мета – зробити все від мене залежне, щоб пришвидшити перемогу України. Щоб мої побратими, які щосекунди ризикують власним життям, повернулись з війни живими та неушкодженими. Мрію повернутись додому і створити міцну родину. Але ще стоїмо, поки не виженемо ворога з нашої землі. Ми її нікому не віддамо. Правда за нами і перемога теж!»Пишаємось нашим колегою і з нетерпінням чекаємо вдома!