Леся Загребельна прийшла в «НІБУЛОН» 6 років тому техніком-лаборантом філії «Вознесенська». За цей час завдяки наполегливості та ініціативності здобула вищу освіту, практичний досвід і зрештою – кар’єрний розвиток, а завдяки колективу і компанії – підтримку та мотивацію рухатись уперед.
Ми розпитали Лесю про її шлях у «НІБУЛОНІ», натхнення і виклики в роботі, головних мотиваторів та отримали поради для спеціалістів, які тільки-но почали працювати в компанії. І ось, що вона розповіла:
«Пам’ятаю, що коли наша філія тільки будувалась, я вже загорілась ідеєю тут працювати і чекала, коли ж вона нарешті відкриється. Тоді одразу ж подала заявку і пройшла співбесіду. На той час у мене була лише середня освіта, й однією з умов працевлаштування було отримання вищої. Я й сама розуміла, наскільки це важливо, планувала вступати до вишу, обирала спеціалізацію – і от, отримала додатковий стимул! Вступила до Харківського державного університету харчування та торгівлі. Працювала в лабораторії і паралельно навчалась.
Мені подобалась моя робота. Теоретичні університетські знання я підкріплювала практикою в лабораторії: робила аналізи зерна на обладнання, вручну досліджувала на вологість, домішки, білок. Мені надзвичайно пощастило, що поряд були люди, які мали досвід, знання і головне – бажання ними ділитись. Які своїм прикладом надихали ставати кращими. Думаю, що найбільше на мій і професійний, і особистісний розвиток вплинула мій керівник Ольга Ільніцька. Вона завжди підказувала, направляла, допомагала, знайомила з тонкощами роботи. Я бачила, що вона сама горить своєю роботою, прагне більшого, щось досліджує, вивчає. Своїм прикладом вона показала, що кожен із нас має потенціал для розвитку. Коли працюєш у такому колективі, поряд з професіоналами, у тебе просто немає іншого шляху, як рости вверх.
З часом, отримавши і практичний досвід, і диплом бакалавра за спеціальністю «Харчові технології», я отримала підвищення – спочатку до інженера-лаборанта філії, а в травні цього року мене призначили на посаду головного інженера-лаборанта. Зараз я відповідаю за повний контроль якості зерна під час приймання і відвантаження, його аналіз, процес сушки, очищення, переміщення, зберігання в ємностях, відправку партій на склади тощо.
Разом з новою посадою я отримала більше обов’язків і відповідальності. Розумію, що мені ще багато чому слід навчитись. Одна справа працювати в лабораторії і виконувати доручення керівника. Зовсім інша – контролювати діяльність всієї лабораторії, розподіляти обов’язки, налагоджувати робочі процеси, працювати й гуртувати команду, знаходити підхід до кожного співробітника.
Усе це складно, але водночас дуже цікаво. Мене надихає те, що ми робимо! Ми годуємо людей. Можливо, це прозвучить просто. Але той, хто знає, як вирощується зерно, скільки зусиль треба вкласти, щоб отримати гарний врожай, розуміє важливість нашої роботи. Я усвідомлюю, наскільки велика відповідальність лежить на мені: від того, наскільки добре я виконаю свою роботу, залежить якість усієї партії зерна.
Хліб – це наше все, це наше життя. Тому я дуже пишаюся своєю роботою. Розуміння того, що я є частиною великої компанії, яка виконує таку важливу місію, надихає мене працювати ще краще.
Хочу порадити всім колегам, особливо молодим, хто тільки починає шлях у «НІБУЛОНі»: будьте ініціативними й не чекайте з моря погоди. Якщо хочете отримати нові знання чи освіту – скажіть про це! Маєте пропозиції, як краще налагодити роботу, – не мовчіть! Я на своєму прикладі переконалась: якщо мати бажання і докладати зусилля для досягнення мети (неважливо, якою вона є), у компанії вас підтримають і нададуть усі інструменти».
