Давайте почнемо з того, що пригадаємо, у який момент і для чого з’явилося квотування. Власне, воно стало відповіддю АМПУ на чергу зі 140 суден, яка утворилася в зерновому коридорі. «Перший прийшов на інспекцію JCC – перший пішов» мало б ефективно працювати за умов адекватної роботи самої інспекції. Проте такого щастя з нами не сталося.Натомість ми отримали ланцюжок cуден, який мало чим відрізняється від черги людей, наприклад, до метрополітену в годину пік: та сама втома, подекуди нудьга й напади емоційної та психологічної напруги внаслідок того, що всі намагаються пройти якнайшвидше.У цей момент, а саме в грудні 2022 року, АМПУ ініціювала наради з портовими операторами, включеними до зернової угоди, – Південний, Одеса, Чорноморськ – з метою знайти механізм, який би дозволив формувати черговість за принципами справедливості та рівного розподілення доступу до терміналів. Ідея доволі проста – домовитися про чергу між собою з метою зменшити її обсяги. Її опоненти найчастіше говорять, що більші термінали отримують більшу квоту внаслідок більшого лобі, а не потужностей. Проте це нісенітниці. Зрозуміло, що є термінали, які здатні обробити одне судно за тиждень, а є такі, які роблять те саме за два дні. Це проста арифметика, і її треба враховувати під час планування, тому формування черги і базувалася на потужності терміналів.Таким чином раз на тиждень проводилася нарада за участю АМПУ та портових операторів. Формувалася черговість заходу суден до того чи іншого причалу. Підписувався єдиний документ, у якому вказувалась черга заходу суден до такого-то порту, і потім цей документ передавався до центрального апарату АМПУ, а вже звідти на JCC на Босфор.Зрозуміло, що країна-агресор блокувала і зривала цей процес, черга фактично постійно зміщувалася в часі, тому план, який був затверджений до виконання на 2 тижні, виконувався за 3, а іноді за 4.Протягом декількох місяців ми спостерігали роботу системи відповідно до цього підходу. Дійшли висновку, що в той час, як одні термінали змогли більш ефективно формувати чергу до себе, зменшуючи простій суден на їхню адресу, інші – відкривали лайнап і формували живу чергу, яка інколи сягала 10–12 суден.Я певен, більш дієвим був би механізм, якби ми як експортер зі свого боку гарантували подачу судна в чіткий період, а термінал резервував під нас «вікно». Це дало б змогу зменшити час простою суден, але вимагало б більш чіткого планування від усіх сторін.Останнім часом ми чуємо розмови щодо закриття зернового коридору з 18 травня. Ми бачимо, що пропускна здатність комісії знижується. Фактично відбулося двократне падіння за кількістю суден, які її пройшли. Якщо в лютому-березні було близько 90 суден, то в квітні – лише 47. Російська сторона блокує всі спроби налагодити процес. Сподіваємось, що роботу коридору все ж буде продовжено, а отриманий досвід у подальшому позначиться на ефективності терміналів.