Під час заходу п'ятнадцять провідних данських компаній презентували інноваційні рішення для секторів рослинництва і тваринництва, а також досвід ресурсозберігаючого виробництва. Михайло доєднався до сесії «Виробництво зерна/кормів/енергії: Шлях до світового ринку та збільшення доданої вартості в Україні», де презентував не лише досвід роботи «НІБУЛОНу» в умовах повномасштабної війни, а й план із покращення експорту сільськогосподарської продукції.Найперше, що сприятиме розвитку експортного потенціалу, звісно, є перемога над державою-агресором та чіткий механізм отримання компенсації за збитки, спричинені воєнними діями.Не менш важливим фактором для зміцнення української економіки, на думку Михайла, стане перезавантаження логістики, адже від початку війни логістичні витрати учасників аграрного ринку зросли в рази. Досягти запуску ефективної логістики вбачається можливим у разі внесення змін до Постанови КМУ №548 у частині запуску механізму компенсації шкоди цивільним суднам при евакуації з Миколаєва. Це у свою чергу стане драйвером для нових суднобудівних замовлень і дозволить експортувати додатково щонайменше 500 тис. тонн зерна з портів Дунаю.Наступним пріоритетним етапом пан Різак назвав гуманітарне розмінування земельного банку та водних шляхів. Для проведення розмінування Державна спеціальна служба транспорту, Державна служба з надзвичайних ситуацій та приватні оператори протимінної діяльності, як «НІБУЛОН», потребують допомоги у придбанні обладнання, адже ціна розмінування вища за ціну землі. Так, завдяки залученню німецького уряду «НІБУЛОН» отримав грант у 4,8 млн євро на закупівлю чотирьох потужних машин для розмінування. Чим більше українські оператори протимінної діяльності матимуть таких машин, тим швидше будуть повернені землі сільськогосподарського призначення в економіку. Михайло підкреслив, що портові потужності Миколаєва забезпечували 30% експорту агропродукції та наразі перебувають поблизу замінованих акваторій. Уже сьогодні 50% цих акваторій доступні для демайнінгу. Для початку робіт потрібна підтримка донорів, адже для реалізації ініціативи безпеки судноплавства в річках та портах необхідні судна-платформи типу проєкт ДСНС25, який розроблений нашими конструкторами. Потрібно забезпечити 15 такими суднами ДССТ та ДСНС України.Критично важливим є доступ до інвестиційного та торгового фінансування, зокрема банківських гарантій українському бізнесу для отримання фінансування в умовах війни. Терміновою є необхідність фінансування обладнання та техніки для: обробки земель з метою переходу на нові технології точного та зеленого землеробства; збільшення кількості ємностей для зберігання зерна; збільшення перевалки в портах (крани, навантажувачі тощо).Михайло також назвав надважливий аспект плану з покращення експорту – збереження робочих місць у річковій інфраструктурі, адже річка має розвиватися впродовж усього періоду відбудови Каховської ГЕС та будівництва двох ліній шлюзів на ній. Сприяти збереженню створених робочих місць може безпосередньо компенсація додаткової логістики до відбудови зруйнованої Каховської ГЕС. Зокрема з командою USAID реалізовано таку компенсацію у вигляді надання річковому порту одного маршрутного поїзду з 50 вагонів.Реалізація кожного з вищенаведених етапів потребує згуртованих зусиль української влади, бізнесу та міжнародної спільноти для збереження продовольчої безпеки у світі та комплексної відбудови економіки України.