Продовжуємо розповідати про НІБУЛОНівців, які мужньо захищають наш із вами спокій із дня повномасштабного вторгнення рф.
Знайомтесь: В’ячеслав Косенко, за фахом – економіст, закінчив Миколаївський державний аграрний університет за спеціальністю «Облік та аудит». З 2004 року працює провідним бухгалтером центрального апарату управління «НІБУЛОНу». А після 24 лютого минулого року приєднався до лав ЗСУ.
«24 лютого ми з дружиною були вдома. В обох був ковід. Перша моя реакція – шок, а дія – шукати військовий квиток. Як тільки дозволив стан здоров’я, вступив до Миколаївського добровольчого формування територіальної громади (ДФТГ). У жовтні добровільно мобілізувався. Розумієте, переді мною не стояв вибір іти на війну чи ні. Україна – мій дім, іншого мені не треба. Вважаю, що йти служити й захищати нашу країну – мій обов’язок.
Ще в 2016 році я був призваний до роти охорони заводського військкомату, де і склав присягу, але в армії не служив, досвіду ведення бойових дій у мене не було. Тому звичайно довелось багато чому вчитись і пристосовуватись до нового устрою життя», – розповідає В’ячеслав.
Зараз він – солдат 67-ї окремої механізованої бригади на базі Добровольчого Українського Корпусу «Правий сектор». Служить у групі інженерного забезпечення. Про свої обов’язки детально розповідати не може, однак каже, що кожен у його підрозділі – людина-оркестр, бо виконує абсолютно різні доручення. До речі позивний у В’ячеслава музичний – «Кобза», бо має відповідне татуювання.
«На сьогоднішній день уже можу розказати, що виконував бойові завдання під Бахмутом, нещодавно повернувся з-під Кремінної. Поки що це максимально допустима інформація, яку можу розкрити. Все інше – військова таємниця. Настрій у моїх бойових товаришів, незважаючи на втому, рішучий. Ми показуємо й будемо показувати російським окупантам, що на нашій землі нічого доброго їх не чекає. Скільки б на це часу не було потрібно. Сподіваюся, що наступного разу буду розповідати про службу вже в мирний час, після перемоги. Всім передаю вітання!»
